Перейти до основного вмісту

Двадцять другий день

Сьогодні ходила до річки. Їздила на велосипеді. Не доїхала. Повернулась. Дуже втомилась. Жарко сонце. Дуже красиве літо. Багато квітів, клумб. Усе цвіте. Дуже затишно і комфортно. Посиділа у парку а лавочці. Прибігли двоє дівчат. Хрещениця. Привели свою маму. Посиділа у парку на лавочкі. Подивилася на красу квітів. Дуже гарно. Виїхала з дому. Телеффон був заряжений на сімнадцять процентів. Думала вистачить. Випадково вімкнулася камера. Всю дорогу знімала сумку.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двадцять перший день

       Сьогодні проснулась у чотири години ранку, не могла заснути. Бачила схід сонця. Дуже яскравим вогнем помаранчевого кольору. Настільки, яскравий, що засліплює. Дуже світлий світанок, наче інопланетяни приземлилися.      Снідала о шостій годині ранку. І ходжу так, ніби, спати зовсім не хочеться.     Вобід пішов дощ. Спочатку, як сліпий, мрякотів. Потім, звичайний піднявся. Заповнювала блог. Переписала назви фільмів з старих касет. Заповнюю.