Одинадцятий день

     Були з батьками і братом біля річки. Боже, як же там гарно. Спокійна тиха вода. Повільно плине вздовж берега. Тиха мелодія води. Шелест вітру, цвіркотіння птахів. Повільний плин часу. Світ такий, як він є. Непотрібно нікуди спішити, можна просто спинитися. Тут і зараз. 

    Декілька людей ловили рибу, у Ворсклі є риба ! Це дивно. Потім придивилася, біля берега видно цілі косяки риби. Плавали вздовж берега. Поволі неквапливо. Багато малька, як підростуть, то там добрий улов буде. 

    Навколо зелені дерева, кущі. Багато різних трав. Дуже сподобались ромашки на піску. Так цікаво виглядять, і гостуть, на самому піску. Зеблі немає. Чистий, рівненький пісочок. Дуже рівненький.

    Пташечки, як для мене защебетали. Побула наче на курорті. 

    Ще зварили кашу, поставили палатку. Мурашки були, а комарі, майже не тривожили. Дуже багато метеликів, бачила бабку.