Перейти до основного вмісту

Двадцять перший день

     Сьогодні проснулась у чотири години ранку, не могла заснути. Бачила схід сонця. Дуже яскравим вогнем помаранчевого кольору. Настільки, яскравий, що засліплює. Дуже світлий світанок, наче інопланетяни приземлилися.

    Снідала о шостій годині ранку. І ходжу так, ніби, спати зовсім не хочеться.

    Вобід пішов дощ. Спочатку, як сліпий, мрякотів. Потім, звичайний піднявся. Заповнювала блог. Переписала назви фільмів з старих касет. Заповнюю. 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Двадцятий день

     Сьогодні час від часу повторювався сліпий дощ. Світить сонечко, і одночасно мрякотить дощик. Понад вечір пустився звичайний дощ, але небо всерівно залишається ясним. Зранку було соячно. Вдень навіть парко. Дихнути важко.       Мама показала бджіл на трояндах. Я їх навіть на відео зняла. Ось подивіться.
Дописати коментар
Read more »

Двадцять другий день

Сьогодні ходила до річки. Їздила на велосипеді. Не доїхала. Повернулась. Дуже втомилась. Жарко сонце. Дуже красиве літо. Багато квітів, клумб. Усе цвіте. Дуже затишно і комфортно. Посиділа у парку а лавочці. Прибігли двоє дівчат. Хрещениця. Привели свою маму. Посиділа у парку на лавочкі. Подивилася на красу квітів. Дуже гарно. Виїхала з дому. Телеффон був заряжений на сімнадцять процентів. Думала вистачить. Випадково вімкнулася камера. Всю дорогу знімала сумку.
Дописати коментар
Read more »