Перейти до основного вмісту

Восьмий день

     Дуже гарно виспалась. Рано встала. Не знала, чим зайнятись. Боялась розбудити інших. Заварила собі кави. Зварила у туроці з ароматом ірландського віскі. Випила доки ніхто не чув. Дивилась відео про техніку, яка є на озброєнні у армії.

     Потім, другий раз снідала з мамою і папою. Їли дуже смачні блинчики з варенням. Ходила, витягувала серединки з черешень, у мами буде варення. Писала у блозі рецепти. Швидко і легко, у мене нечаяно виходить. 

    Загрузила відео про Карпати у Ютуб. Наїлась каші з гречаниками. Спатки пішла. Виспалась. Скучно да ? Покаталась на велосипеді. Скрутила з листя ляльку. Не покажу. У мене чогось страшні виходять. Дивилась на рамку до картинки. Хотілось помалювати, чи повишивати. Не можу зібратися, запуталась. Дома незнаю, чи щось подивитись, чи почетати. Незнаю. Нічого не хочу. Отак день пройшов.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двадцять перший день

       Сьогодні проснулась у чотири години ранку, не могла заснути. Бачила схід сонця. Дуже яскравим вогнем помаранчевого кольору. Настільки, яскравий, що засліплює. Дуже світлий світанок, наче інопланетяни приземлилися.      Снідала о шостій годині ранку. І ходжу так, ніби, спати зовсім не хочеться.     Вобід пішов дощ. Спочатку, як сліпий, мрякотів. Потім, звичайний піднявся. Заповнювала блог. Переписала назви фільмів з старих касет. Заповнюю. 

Двадцять другий день

Сьогодні ходила до річки. Їздила на велосипеді. Не доїхала. Повернулась. Дуже втомилась. Жарко сонце. Дуже красиве літо. Багато квітів, клумб. Усе цвіте. Дуже затишно і комфортно. Посиділа у парку а лавочці. Прибігли двоє дівчат. Хрещениця. Привели свою маму. Посиділа у парку на лавочкі. Подивилася на красу квітів. Дуже гарно. Виїхала з дому. Телеффон був заряжений на сімнадцять процентів. Думала вистачить. Випадково вімкнулася камера. Всю дорогу знімала сумку.